ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
28.03.2008 N 2
Про деякі питання застосування судами України
законодавства при дачі дозволів на тимчасове
обмеження окремих конституційних прав
і свобод людини і громадянина під час
здійснення оперативно-розшукової діяльності,
дізнання і досудового слідства
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановою
Верховного Суду
N 8 ( v0008700-10 ) від 04.06.2010 }
З метою забезпечення додержання конституційних прав і свобод
людини і громадянина, правильного й однакового застосування судами
законодавства, яке регулює порядок надання дозволу на проникнення
до житла чи до іншого володіння особи, зняття інформації з каналів
зв'язку, контроль за листуванням, телефонними розмовами,
телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних
засобів одержання інформації, пов'язане з обмеженням
конституційних прав громадян, Пленум Верховного Суду України
п о с т а н о в л я є дати судам такі роз'яснення:
1. Відповідно до ст. 64 Конституції України ( 254к/96-ВР )
конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути
обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України передбачається
можливість тимчасового обмеження конституційних прав і свобод
людини і громадянина, передбачених статтями 30, 31, 32 Конституції
України, під час проведення оперативно-розшукової діяльності,
дізнання та досудового слідства. Підстави і порядок здійснення
заходів, пов'язаних із тимчасовим обмеженням цих конституційних
прав і свобод людини і громадянина, визначені
Кримінально-процесуальним кодексом України ( 1001-05, 1002-05,
1003-05 ) (далі - КПК), законами України від 18 лютого 1992 р.
N 2135-XII ( 2135-12 ) "Про оперативно-розшукову діяльність", від
20 грудня 1990 р. N 565-XII ( 565-12 ) "Про міліцію", від
26 грудня 2002 р. N 374-IV ( 374-15 ) "Про контррозвідувальну
діяльність", від 30 червня 1993 р. N 3341-XII ( 3341-12 ) "Про
організаційно-правові основи боротьби з організованою
злочинністю".
2. Відповідно до пунктів 7, 9 ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України
"Про оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 ), п. 6 ч. 2 ст. 7
Закону України "Про контррозвідувальну діяльність" ( 374-15 ), ст.
15 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з
організованою злочинністю" ( 3341-12 ) за вмотивованим рішенням
суду можуть бути застосовані такі обмеження конституційних прав і
свобод людини і громадянина, передбачених статтями 30, 31, 32
Конституції України ( 254к/96-ВР ):
негласне проникнення до житла чи до іншого володіння особи;
зняття інформації з каналів зв'язку;
контроль за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною
та іншою кореспонденцією;
застосування інших технічних засобів одержання інформації.
КПК ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ) передбачено можливість
застосування таких обмежень зазначених конституційних прав і
свобод людини і громадянина:
огляд та обшук житла чи іншого володіння особи (ст. 14-1,
ч. 5 ст. 177; ч. 4 ст. 190 КПК) ( 1001-05, 1002-05 );
примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи
(ст. 14-1, ч. 4 ст. 178 КПК) ( 1001-05, 1002-05 );
арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку
(ст. 14-1, ч. 4 ст. 187 КПК) ( 1001-05, 1002-05 );
огляд і виїмка кореспонденції та дослідження інформації,
знятої з каналів зв'язку (ст. 187-1 КПК) ( 1002-05 ).
Обмеження вказаних конституційних прав і свобод людини і
громадянина під час проведення оперативно-розшукової діяльності,
дізнання та досудового слідства допускається лише за вмотивованим
рішенням суду (крім випадку, передбаченого ч. 3 ст. 30 Конституції
України) ( 254к/96-ВР ) і носять винятковий та тимчасовий
характер. До порушення кримінальної справи вони застосовуються з
метою запобігання тяжкого чи особливо тяжкого злочину, якщо іншим
способом одержати інформацію неможливо. Надання дозволу на
проведення оперативно-розшукових заходів після порушення
кримінальної справи не залежить від тяжкості злочину.
У випадках, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про
оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 ), п. 5 ч. 2 ст. 7
Закону України "Про контррозвідувальну діяльність" ( 374-15 ), за
рішенням суду можуть бути витребувані документи та дані, що
характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а
також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або
вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів.
3. При вирішенні питання про зняття інформації з каналів
зв'язку слід враховувати положення ст. 1 Закону України від
18 листопада 2003 р. N 1280-IV "Про телекомунікації" ( 1280-15 ),
якою визначено відповідні терміни, що вживаються у зазначеному
Законі.
Зняття інформації з каналів зв'язку полягає у застосуванні
технічного обладнання, яке дає змогу прослуховувати, фіксувати та
відтворювати інформацію, що передавалася цим каналом зв'язку. Така
інформація може включати дані як про взаємоз'єднання
телекомунікаційних мереж, так і щодо змісту інформації, яка була
передана каналом зв'язку.
Перелік видів кореспонденції, на яку може бути накладено
арешт, визначений ч. 2 ст. 187 КПК ( 1002-05 ), не є вичерпним,
тому судам необхідно також враховувати положення ст. 1 Закону
України від 4 жовтня 2001 р. N 2759-III ( 2759-14 ) "Про поштовий
зв'язок".
Контроль за листуванням, телеграфною та іншою кореспонденцією
полягає в огляді поштових відправлень, їх копіюванні. Під
контролем за телефонними розмовами слід розуміти не тільки їх
прослуховування і фіксування, але й одержання інформації про
телефонні розмови, які відбулися, щодо абонентів розмов, часу і
тривалості розмов.
Під іншими технічними засобами отримання інформації слід
розуміти такі засоби, які дають змогу негласно фіксувати поза
каналами зв'язку розмови, дії, обстановку.
4. Подання керівника оперативного підрозділу або його
заступника про проведення відповідних оперативно-розшукових
заходів під час перевірки заяви або повідомлення про злочини до
порушення кримінальної справи (ч. 5 ст. 97 КПК) ( 1002-05 ),
подання слідчого про проведення заходів, передбачених ч. 5
ст. 177, ч. 4 ст. 178, ст. 187-1, ч. 4 ст. 190 КПК, і подання
органу дізнання про проведення таких же заходів після порушення
кримінальної справи (ст. 104 КПК) має бути погоджено з прокурором.
Погодження з прокурором подання керівника оперативного
підрозділу або його заступника про негласне проникнення до житла
чи до іншого володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку,
контроль за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та
іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів
одержання інформації у всіх інших випадках закон (ч. 2 ст. 8
Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність") ( 2135-12 )
не вимагає.
У разі надходження до провадження суду подання, яке повинно
бути погоджено з прокурором, але з ним не погоджено, суд має
відмовити у його розгляді, про що виноситься вмотивована
постанова. Така відмова не перешкоджає повторному зверненню до
суду з того ж питання після погодження подання з прокурором.
5. Вирішуючи питання про прийняття до розгляду подань про
дачу дозволу на тимчасове обмеження конституційних прав та свобод
людини і громадянина, передбачених статтями 30, 31, 32 Конституції
України ( 254к/96-ВР ), під час проведення оперативно-розшукової
діяльності, дізнання та досудового слідства суди мають вимагати,
щоб ці подання відповідали вимогам закону.
Зокрема, у поданні керівника оперативного підрозділу або його
заступника про негласне проникнення до житла чи до іншого
володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, здійснення
контролю за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та
іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів
одержання інформації повинно зазначатися: ким і коли заведено
оперативно-розшукову або контррозвідувальну справу, її номер;
особа, стосовно якої пропонується здійснити відповідні заходи, із
зазначенням усіх можливих даних про неї; підстави здійснення
оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності, ознаки
злочину, які зазначені у постанові про заведення справи та статті
(частини статті) Кримінального кодексу України ( 2341-14 )
(далі - КК).
У поданні мають міститися посилання на відповідні положення
законів України, якими визначено підстави застосування заходів,
указано мету, з якою пропонується їх здійснити, обґрунтування
терміну їх застосування та неможливості одержати інформацію іншим
способом, орган чи особа, яка буде здійснювати заходи. Має бути
зазначено, які саме заходи пропонується здійснити, спосіб їх
здійснення, об'єкт здійснення заходів з конкретними
характеристиками (номери каналів зв'язку, їх види, адреса житла чи
іншого володіння особи, вмотивовані дані про їх належність особі
та дані про те, що особа може користуватися ними тощо). { Абзац
третій пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою
Верховного Суду N 8 ( v0008700-10 ) від 04.06.2010 }
Якщо оперативно-розшукова діяльність здійснюється за
дорученням органу дізнання, слідчого, прокурора чи суду, інших
передбачених ч. 2 ст. 6 Закону України "Про оперативно-розшукову
діяльність" ( 2135-12 ) осіб, органів чи організацій, про це
повинно бути зазначено в поданні з посиланням на конкретний
документ, його номер і дату, номер кримінальної справи, щодо кого
вона порушена, за якими статтями (частинами статей) КК
( 2341-14 ).
6. Суди не вправі надавати дозволи на проведення
оперативно-розшукових заходів, якими тимчасово обмежуються
конституційні права і свободи людини і громадянина, якщо стосовно
особи не заведено оперативно-розшукову або контррозвідувальну
справу чи немає даних, які б свідчили, що отримати інформацію в
інший спосіб неможливо.
7. Вирішуючи питання про прийняття до провадження подання
слідчого про проведення заходів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5
ст. 177, ч. 4 ст. 178, ст. 187-1 КПК ( 1002-05 ), або подання
органу дізнання про проведення таких же заходів після порушення
кримінальної справи, суди повинні вимагати, щоб у поданні
зазначалася назва посади, звання чи класний чин, прізвище та
ініціали особи, яка вносить подання, дані про погодження його з
прокурором, дані про те, коли і проти кого порушено кримінальну
справу, дані про особу підозрюваного (обвинуваченого).
У поданні про проведення обшуку, огляду чи виїмки має бути
зазначено адресу житла чи іншого володіння особи, де планується
провести ці дії, дані про те, що знаряддя злочину, речі чи
цінності здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети та
документи, сліди злочину та інші речові докази, які можуть мати
значення для справи, знаходяться в цьому житлі чи іншому володінні
особи.
8. При розгляді подання про тимчасове обмеження
конституційних прав і свобод людини і громадянина суддя перевіряє,
чи відображено в ньому всі необхідні дані для їх розгляду, чи
підписане воно повноваженою службовою особою і чи погоджене воно у
визначених законом випадках з прокурором, вивчає матеріали
оперативно-розшукової, контррозвідувальної або кримінальної
справи, за необхідності вислуховує суб'єкта внесення подання і
виносить умотивовану постанову про задоволення подання або відмову
в такому задоволенні.
Обсяги надання матеріалів справи визначаються суддею.
Невиконання законних вимог судді може бути підставою для відмови в
задоволенні подання.
При розгляді подань суди повинні звертати особливу увагу на
строки, протягом яких планується обмежити права людини. У
будь-якому разі ці строки не можуть перевищувати строки ведення
конкретної оперативно-розшукової справи (ст. 9-1 Закону України
"Про оперативно-розшукову діяльність") ( 2135-12 ).
Розгляд подань, внесених у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 97
та ч. 3 ст. 187 КПК ( 1002-05 ), ч. 2 ст. 8 Закону України "Про
оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 ), ст. 15 Закону
України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою
злочинністю" ( 3341-12 ), ст. 7 Закону України "Про
контррозвідувальну діяльність" ( 374-15 ), здійснюється суддею
невідкладно в режимі, що забезпечує нерозголошення даних, які
містяться у них та відповідних матеріалах справи.
Оригінали та другі примірники подання і постанови суду
готуються та зберігаються з дотриманням правил таємного
діловодства, визначених у "Порядку організації та забезпечення
режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого
самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях",
затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня
2003 р. N 1561-12.
У даному випадку ведення протоколу судового засідання законом
не передбачено.
9. Подання слідчого про проведення огляду, обшуку або виїмки
з житла чи іншого володіння особи, арешту на кореспонденцію та її
огляд, зняття інформації з каналів зв'язку розглядається судом
лише по порушеній кримінальній справі, яка перебуває у його
провадженні, після внесення до суду такого подання, погодженого з
прокурором, у порядку, передбаченому статтями 177, 178, 187,
187-1, 190 КПК ( 1002-05 ).
Порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину не є
перешкодою для розгляду вказаних подань.
10. Арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів
зв'язку допускається лише за наявності достатніх підстав уважати,
що у листах, телеграфній та іншій кореспонденції підозрюваного чи
обвинуваченого іншим особам або інших осіб підозрюваному чи
обвинуваченому, а також в інформації, якою вони обмінюються за
допомогою засобів зв'язку, містяться дані про вчинений злочин або
документи і предмети, що мають доказове значення, і якщо іншими
способами одержати ці дані неможливо.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 187 КПК ( 1002-05 ) до
порушення кримінальної справи може бути накладено арешт на
кореспонденцію та прийнято рішення про зняття інформації з каналів
зв'язку з метою запобігти злочину.
11. Під житлом у значенні, що використовується у статтях 177,
178 КПК ( 1002-05 ), п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про
оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 ), треба розуміти:
1) особистий будинок з усіма приміщеннями, які призначені для
постійного чи тимчасового проживання в них, а також ті приміщення,
які хоча й не призначені для постійного чи тимчасового проживання
в них, але є складовою будинку; 2) будь-яке житлове приміщення,
незалежно від форми власності, яке належить до житлового фонду і
використовується для постійного або тимчасового проживання
(будинок, квартира в будинку будь-якої форми власності, окрема
кімната в квартирі тощо); 3) будь-яке інше приміщення або
забудова, які не належать до житлового фонду, але пристосовані для
тимчасового проживання (дача, садовий будинок тощо).
Згідно з вимогами ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 р.
N 3477-IV ( 3477-15 ) "Про виконання рішень та застосування
практики Європейського суду з прав людини" судам необхідно
враховувати, що відповідно до практики Європейського суду з прав
людини поняття "житло" у п. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав
людини і основоположних свобод ( 995_004 ) (Рим,
4 листопада 1950 р.) охоплює не лише житло фізичних осіб. Воно
може поширюватися на офісні приміщення, які належать фізичним
особам, а також офіси юридичних осіб, їх філій та інші приміщення.
Як "інше володіння" слід розуміти такі об'єкти (природного
походження та штучно створені), які за своїми властивостями дають
змогу туди проникнути і зберегти або приховати певні предмети
(речі, цінності). Ними можуть бути, зокрема, земельна ділянка,
сарай, гараж, інші господарські будівлі та інші будівлі
побутового, виробничого та іншого призначення, камера сховища
вокзалу (аеропорту), індивідуальний банківський сейф, автомобіль
тощо.
12. Проведення огляду, обшуку або виїмки, накладення арешту
на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку щодо осіб,
особливий статус яких визначений відповідними законами,
відбувається відповідно до КПК ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ) з
урахуванням відповідних положень цих законів.
13. Під час вивчення оперативно-розшукової справи
(контррозвідувальної справи), судді необхідно переконатися і у
наявності постанови про заведення оперативно-розшукової справи
щодо конкретної особи, стосовно якої плануються заходи, які
потребують дозволу суду; наявності оперативних даних про те, що
особа вчинила чи планує вчинити тяжкий або особливо тяжкий злочин
(злочини); наявності доручення на здійснення оперативно-розшукової
діяльності органу дізнання, слідчого, прокурора чи суду, інших
передбачених ч. 2 ст. 6 Закону України "Про оперативно-розшукову
діяльність" ( 2135-12 ) осіб, органів чи організацій; чи
відповідає подання матеріалам оперативно-розшукової справи; чи не
закінчилися строки ведення оперативно-розшукової справи чи
продовжені вони в передбаченому законом порядку; чи є дані про
продовження особою злочинної діяльності або вона готує тяжкий чи
особливо тяжкий злочин (для випадків, коли кримінальну справу не
порушено); чи відповідають назви оперативних заходів чинному
законодавству, законність заведення оперативно-розшукової справи.
Підлягають дослідженню суддею дані про фактичне використання
житла чи іншого володіння, каналів зв'язку або належність
конкретній особі, кримінально-правову кваліфікацію злочину тощо.
{ Абзац другий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою
Верховного Суду N 8 ( v0008700-10 ) від 04.06.2010 }
14. Суд не вправі вирішувати питання про винність особи у
вчиненні злочину, давати оцінку доказам з точки зору їх
достовірності та достатності для кваліфікації дій особи або
вирішувати інші питання, які підлягають вирішенню під час судового
розгляду кримінальної справи.
15. Постанова судді про накладення арешту на кореспонденцію
або зняття інформації з каналів зв'язку повинна бути вмотивована
відповідно до вимог ст. 187 КПК ( 1002-05 ). Початок перебігу
строку дії дозволу, наданого судом, обчислюється з моменту
підписання постанови суддею.
У постанові необхідно зазначити: орган, який звернувся з
поданням; зміст подання, при цьому обов'язково зазначається дата
заведення оперативно-розшукової справи щодо особи
(контррозвідувальної справи); дані про особу; стаття КК
( 2341-14 ), якою передбачено кримінальну відповідальність за
діяння, вчинене собою, чи до якого вона готується; назва заходу,
який планується здійснити за дозволом суду; номери каналів
зв'язку; адреса житла чи іншого володіння особи, його належність
чи задокументовані дані (у тому числі оперативні) про фактичне
використання особою житла чи іншого володіння, каналу зв'язку;
підстави надання дозволу, як вони передбачені Конституцією України
( 254к/96-ВР ) та законами (з посиланням на них); точну назву
заходу, як він передбачений чинним законодавством, і лише того,
який зазначено в поданні; особа, щодо якої застосовуватиметься
захід; термін застосування та його обґрунтування; орган, який буде
здійснювати оперативно-розшукові заходи. { Абзац другий пункту 15
із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 8
( v0008700-10 ) від 04.06.2010 }
Постанова підписується суддею, скріп
|
