Бюлетень
Запишися тут, якщо Ти хочеш отримувати бюлетень
Популярні статті
Популярні запитання
Найновіші статті
Найновіші запитання
Співробітництво
|
|
|
Опубліковане: 18.12.2009
Верховний Суд; Постанова вiд 18.12.2009 № 15
v0015700-09
Вибрані Думки Клієнтів
Я дуже здивована, що зародилася така форма отримання юридичної консультації від юристів, без виходу з дому, що для мене особливо істотне, тому що я опікуюся мамою і онуком. Я дуже рада, що є можливість користуватися юридичними послугами Ваших юристів і я не завагаюся знову, щоб скористатися Вашими послугами. Обов’язково рекомендуватиму Ваш сервіс близьким і знайомим. Я оцінюю на 6, а не тільки на 5.
Спасибо, грамотная и исчерпывающая консультация. Получил ответы на все поставленные вопросы. Также немаловажным считаю оперативность получения ответов.
Владимир
Полученный совет юриста был предоставлен на наивысшем уровне, видно что работают профессионалы, а не студенты. Честно говоря, я не надеялся, что не исходя из дома, я смогу получить юридическую помощь специалистов. Сердечно благодарю.
Дуже прозоре роз'яснення теми, в зрозумілому язиці для людини, що не має, нічого спільного з буквами права. Вичерпні відповіді і справді дуже швидкий і професійний сервіс. Сердечно всім рекомендую.
Писавши свой вопрос к юристам сайта, я уже имел определенные знания по моей проблеме, однако не все положения Гражданского кодекса мне были понятны. Благодаря этому сайту, я получил ответы на все свои сомнения и неясность.
Юридичні послуги на високому рівні. Відповіді написані в зрозумілій мові - це вважаю за великий плюс. Дякую за поради і рекомендую всім, хто потребує юридичної допомоги, скористатися послугами цього сайту.
I am very satisfied. I am a foreigner and was able to communicate in English. The answers were quite lengthy and sometime very technical, but the lawyer was able to explain things to me in layman's terms in the end.
Перший раз скористався з послуг «інтернет-юристів». Професіоналізм і швидкість відповідей. Задав 5 додаткових питань по справі і отримав вичерпну відповідь. Рекомендую всім! В разі проблем з права в майбутньому, скористаюся знову послугами сайту.
Я назвичайно вдячна і велике Дякую за надання швидкої, дуже вичерпної і фахової інформації в поданій проблемі. Думаю, що порада допоможе мені в прийнятті однозначного рішення . Я дуже здивована такій професійності і ретельності надання послуг. Всім рекомендую.
Велике спасибі за допомогу. Відповідь я оцінюю як дуже вичерпну і надану в короткий період часу. Що правда не розв'язало це моєї проблеми, але корисні уваги дозволили мені правильно оцінити проблему. Дуже мені подобається можливість задавання додаткових питань.
Я дуже дякую за обширно надану консультацію щодо моєї проблеми. Я задоволений. Якщо в майбутньому потребуватиму юридичну пораду, напевно, я звернуся до Вас.
Я дуже задоволений з блискавично даної поради, яка в ясний і зрозумілий для мене спосіб розвіявала мої сумніви.
Швидкі, вичерпні відповіді на питання. Я дуже задоволена і рекомендую всім!
Супер простое, без ненужной "беготни" получения ответа. Задаешь вопрос и ожидаешь ответа. Открытие. Я получил действительно профессиональный совет. Большое спасибо. Рекомендую.
Благодарю за помощь. Читая опинии о Вас узнал, что Вы добрые юристы, но сейчас по получении ответа, и сам признаю, что на высоком уровне организованный труд. Успехов.
Рекомендую всім сервіс - є справді корисний. Відповіді на питання - зрозумілі, з посиланнями на законодавство і судову практику. Великим плюсом є задавання додаткових питань. І це все в дома... Дякую і бажаю багато клієнтів. Ірина
Я є дуже задоволена Вашим сервісом. З приємністю буду рекомендувати його всім своїм знайомим. Письмова юридична порада була зрозуміла, написана в простій формі.Очікувала на неї півдня. Дуже здивована такій оперативності!
Дуже дякую за вичерпну відповідь. Надання послуги оцінюю на високому рівні. Швидка професіональна консультація. Думаю, що буду користуватися Вашими послугами і рекомендувати знайомим. З повагою, Анатолій.
Благодарю за профессиональную услугу. В будущем воспользуюсь еще из вашего сервиса. Ответы ясны, полны, с ссылкой на законодательство.
Профессионализм! Конкретно, быстро. Я получил исчерпывающие ответы на свои вопросы. Коллектив фактически заботится о клиентах. Рекомендую всем. Действительно стоит!
Я очень довольна из такого вида услуг через интернет. Быстро, выгодно, "достава на дом". Рекомендую
Велике спасибі за допомогу , за надання корисної для мене письмової консультації, яка була для мене змістовна і зрозуміла, і перш за все з посиланням на судові рішення, а також на чинне законодавство. Можливість написання додаткових питань - це додатковий плюс, завдяки яким можна уточнити інформацію, ще раз запитати про незрозумілі питання, які виникають з відповіді або написати про інтерпретацію юридичних термінів. Завдяки організованій роботі Вашого сайту можна не розмовляючи особисто в зрозумілий спосіб отримати відповіді на питання.
Дуже зручна форма отримання юридичних порад. Добре підготовлена і проста в обслуговуванні система. Вичерпні відповіді.
Сердечно дякую за швидкі і скурпульозні відповіді на моє «мале питання». Наведення в відповіді конкретних статей допомогло мені захистити свої права. Я знаю, що потрібно робити, який напрямок дій вибрати. До цього часу я не знала нічого на порушений темат, а тепер я почуваюся сильнішою. Думаю, що то підстава для того, щоб боротися за свої права. Щиро рекомендую всім послуги сервісу.
Професіоналізм і ще раз професіоналізм. Доступно і в простій формі написані відповіді, що є великим плюсом для осіб, які не розбираються на праві і не вміють знайти відповіді на питання, що їх хвилюють.
Я є під величезним враженням від отриманих відповідей на мої питання (головне і додаткове). Вперше я користувалася послугами цього порталу і - я визнаю щиро, що якість наданих послуг - далеко переросла мої очікування. Проблема, з якою я звернулася, була нетипова і вимагала переведення доволі обширного юридичного аналізу. Відповіді були написані дуже ретельно, з врахуванням всіх юридичних нюансів, роз’яснень та інтерпретацій. Заслуговує на увагу факт, що отримані поради були написані прозорим і доступним язиком, що спричинило, що - мимо що я не маю правничої освіти, ані спорідненої, - я не мала жодного клопоту з розумінням посланих мені пояснень. Велике спасибі цілому Колективу Сервісу за відмінне надання послуг. З приємністю всім рекомендую послуги ePorady24 всім особам, потребуючим швидкої і ретельної юридичної допомоги.
Я користувалася порадами в дорогих юридичних офісах. Нічого не дізналася, але за то заплатила купу грошей. З приємністю стверджую, що отримані відповіді на мої питання юристами з сервісу були вичерпні і написані "дружелюбною" мовою. Вважаю, що створення цього сайту є чудовим задумом. Я бажаю Вам подальших успіхів і якнайбільше клієнтів.
Я дякую за поради, я задоволена з Ваших послуг. Не має найменшого порівняння, якщо йдеться про якість Ваших послуг і послуг в адвокатських офісах. У адвокатських офісах, то шахраї, беруть гроші і замість допомогти, то в моєму випадку ще нашкодили мені, даючи фальшиву інформацію. Я мала щастя, що випадково попала на Вашу сторону.
В сумме за небольшие деньги - по заданию двух вопросов - я получил существенный юридический совет. После опыта с местными юристами всем заинтересованным рекомендую интернет-сайт eПоради24.
Спасибо за ответы на все мои вопросы. Аргументы, указанные через юриста наверное, помогут мне в борьбе за свои деньги. Если кто-то ищет компетентных юристов, то здесь вы их найдете.
ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
18.12.2009 N 15
Про судову практику в справах про банкрутство
З метою правильного та однакового застосування законодавства
про банкрутство Пленум Верховного Суду України
П О С Т А Н О В Л Я Є дати судам такі роз'яснення:
1. Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом
України від 14 травня 1992 р. N 2343-XII ( 2343-12 ) "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" (в редакції Закону від 30 червня 1999 р. N 784-XIV
( 784-14 ), далі - Закон), Господарським процесуальним кодексом
України ( 1798-12 ) (далі - ГПК), іншими законодавчими актами
України.
Закон ( 2343-12 ) містить спеціальні норми, які мають
пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо
інших законодавчих актів України.
Норми ряду законів містять положення, що не суперечать Закону
( 2343-12 ), а доповнюють його, зокрема:
- пунктом 8 частини першої статті 34 Закону України від
21 квітня 1999 р. N 606-XIV ( 606-14 ) "Про виконавче провадження"
встановлено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому
зупиненню у випадках порушення господарським судом провадження у
справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на
вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного
господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого
провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум
(у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);
- у частині шостій статті 126 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (далі - ГК) визначено, що якщо корпоративне
підприємство через дії або бездіяльність холдингової компанії
виявиться неплатоспроможним та визнається банкрутом, то холдингова
компанія несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями
корпоративного підприємства;
- відповідно до статті 30 Закону України від 10 квітня
1992 р. N 2269-XII ( 2269-12 ) "Про оренду державного та
комунального майна" (в редакції Закону від 14 березня 1995 р.
N 98/95-ВР) ( 98/95-ВР ) у разі банкрутства орендар відповідає за
свої борги не орендованим майном, а майном, яке належить йому на
праві власності, відповідно до законодавства України;
- згідно з частиною третьою статті 23 Закону України від
18 листопада 2003 р. N 1255-IV ( 1255-15 ) "Про забезпечення вимог
кредиторів та реєстрацію обтяжень", частиною другою статті 33
Закону України від 5 червня 2003 р. N 898-IV ( 898-15 ) "Про
іпотеку" у разі порушення провадження у справі про банкрутство
заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави,
який є майном боржника, незалежно від настання строку виконання
забезпеченого заставою зобов'язання.
За відсутності суперечностей у змісті норм судам слід
застосовувати положення Закону ( 2343-12 ) в системному
взаємозв'язку з приписами інших законів.
У випадках колізії нормативних приписів Закону ( 2343-12 ) та
співвідносних норм інших законів судам слід керуватися
роз'ясненнями Конституційного Суду України (далі - КСУ),
викладеними в пункті 3 мотивувальної частини його Рішення від
3 жовтня 1997 р. N 4-зп ( v004p710-97 ) про набуття чинності
Конституції ( 254к/96-ВР ) України. У цьому Рішенні
( v004p710-97 ) КСУ роз'яснено: "Конкретна сфера суспільних
відносин не може бути водночас врегульована однопредметними
нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом
суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у
часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового
скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям
нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично
скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".
Відповідні роз'яснення КСУ слід застосовувати і до інших законів,
приписи яких інакше, ніж Закон ( 2343-12 ), мають протягом
визначеного в них строку регулювати окремі питання.
2. При розгляді справи про визнання неплатоспроможним банку
законодавство України про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом застосовується: в частині, яка не
суперечить Закону України від 7 грудня 2000 р. N 2121-III
( 2121-14 ) "Про банки і банківську діяльність", узгоджується з
частиною третьою статті 88 цього Закону; в частині, що не
суперечить Закону України від 7 березня 2002 р. N 3097-III
( 3097-14 ) "Про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних
осіб - вкладників та інших кредиторів Акціонерного комерційного
агропромислового банку "Україна", яким встановлена особлива
процедура ліквідації Акціонерного комерційного агропромислового
банку "Україна" в частині черговості задоволення вимог кредиторів
до банку; в частині, що не суперечить Закону України від 23 червня
2005 р. N 2711-IV ( 2711-15 ) "Про заходи, спрямовані на
забезпечення сталого функціонування підприємств
паливно-енергетичного комплексу" щодо провадження у справах про
банкрутство підприємств паливно-енергетичного комплексу, які
беруть участь у визначеній цим Законом ( 2343-12 ) процедурі
погашення заборгованості (пункт 1 розділу VII "Прикінцеві
положення" Закону) ( 2343-12 ).
3. Окремі питання задоволення вимог кредиторів під час
провадження у справах про банкрутство регулюються інакше, ніж
Законом ( 2343-12 ), зокрема:
- Законом України від 29 листопада 2001 р. N 2864-III
( 2864-14 ) "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна"
встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна
державних підприємств та господарських товариств, у статутних
фондах яких частка держави становить від 25 до 100 відсотків,
включаючи випадки відчуження шляхом продажу майна в процесі
провадження справи про банкрутство, визначеного статтями 22-26,
30, частиною одинадцятою статті 42, абзацом другим частини шостої
статті 43 Закону ( 2343-12 ) щодо визнання боржника банкрутом,
відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства;
- статтею 15 Закону України від 9 квітня 2004 р. N 1677-IV
( 1677-15 ) "Про особливості приватизації підприємств Державної
акціонерної компанії "Укррудпром", якою визначено: "З метою
недопущення банкрутства, яке може призвести до ліквідації
стратегічно важливих для економіки та безпеки держави підприємств
Укррудпрому або інших негативних наслідків, та збереження
сировинної бази металургійного комплексу України встановлюється
мораторій на введення процедури розпорядження майном та
застосування примусової реалізації майна підприємств Укррудпрому
терміном на 5 років".
Для цілей цього Закону ( 1677-15 ) під примусовою реалізацією
майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна
та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення
виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток,
паїв), що належать підприємствам Укррудпрому в майні інших
господарських товариств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом:
звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають
виконанню державною виконавчою службою; продажу майна у процесі
провадження справи про банкрутство, визначеного статтями 22-26,
30, частиною одинадцятою статті 42, абзацом другим частини шостої
статті 43 Закону ( 2343-12 ) щодо визнання боржника банкрутом,
відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства.
4. Згідно з Рішенням КСУ від 10 червня 2003 р. N 11-рп/2003
( v011p710-03 ) у справі про мораторій на примусову реалізацію
майна при застосуванні статті 2 Закону України "Про введення
мораторію на примусову реалізацію майна" ( 2864-14 ) в частині
відчуження рухомого та іншого майна підприємств дія мораторію не
поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що
забезпечує ведення їх виробничої діяльності. Дія мораторію також
не поширюється на продаж об'єктів нерухомого майна та інших
засобів виробництва, що не забезпечують виробничу діяльність
підприємства-боржника у процедурі санації.
5. Провадження у справах про банкрутство регулюється
ГПК ( 1798-12 ) у випадках, коли його норми безпосередньо
визначають правила даного провадження (статті 2, 4-1, 12 та 15)
або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового
процесу або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V,
VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом
( 2343-12 ) особливостей.
Порядок прийняття або відмови у прийнятті заяви про порушення
справи про банкрутство врегульовано статтею 8 Закону ( 2343-12 ),
а припинення провадження у справі про банкрутство - статтею 40
Закону ( 2343-12 ).
6. Провадження у справі про банкрутство комунальних унітарних
підприємств, що є об'єктами права комунальної власності, стосовно
яких на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого
самоврядування прийнято рішення про заборону їх банкрутства,
підлягає припиненню на підставі пункту 11 частини першої статті 80
ГПК ( 1798-12 ), частини восьмої статті 5, статті 40 Закону
( 2343-12 ) в їх системному розумінні.
Згідно з Рішенням КСУ від 20 червня 2007 р. N 5-рп/2007
( v005p710-07 ) у справі щодо кредиторів підприємств комунальної
форми власності припис частини восьмої статті 5 Закону ( 2343-12 )
не поширюється на господарські товариства, у яких органи місцевого
самоврядування є власниками корпоративних прав.
7. Якщо кредитор подає заяву про порушення справи про
банкрутство стосовно боржника юридичної чи фізичної особи -
суб'єкта підприємницької діяльності, щодо якого вже порушено
справу про банкрутство, судам слід відмовляти у прийнятті такої
заяви на підставі частини другої статті 8 Закону ( 2343-12 ).
Порушення провадження у справі за заявою кредитора про
приєднання до вже порушеної справи про банкрутство підлягає
припиненню згідно з пунктом 1 частини першої статті 80
ГПК ( 1798-12 ) і в тому випадку, коли таке рішення прийнято після
порушення справи про банкрутство.
8. При невиконанні заявником вимог ухвали господарського суду
щодо публікації оголошення про порушення провадження у справі про
банкрутство у визначений строк суд залишає заяву про порушення
справи про банкрутство без розгляду на підставі частини
тринадцятої статті 11 Закону ( 2343-12 ). Застосування до даних
обставин статті 81 ГПК ( 1798-12 ) обґрунтоване, оскільки припис
ГПК ( 1798-12 ) щодо залишення позову без розгляду має
імперативний характер, а передбачена Законом ( 2343-12 ) підстава
для залишення заяви без розгляду є додатковою підставою для
вчинення дії, передбаченої статтею 81 ГПК ( 1798-12 ) в її
системному розумінні (співвідношення порядку та підстав).
9. Поновлення встановлених Законом ( 2343-12 ) строків
судових процедур банкрутства не передбачено, але ці строки може
бути продовжено судом у випадках, передбачених Законом
( 2343-12 ). Наприклад, за правилами частини першої статті 17 та
частини другої статті 22 Закону ( 2343-12 ) можуть бути продовжені
судом строки санації боржника та ліквідації банкрута.
Відповідно до статті 53 ГПК ( 1798-12 ) за заявою сторони,
прокурора чи зі своєї ініціативи господарський суд може визнати
причину пропуску встановленого законом процесуального строку
поважною і відновити пропущений десятиденний строк подання
заявником до офіційних друкованих органів оголошення про порушення
справи про банкрутство, передбачений частиною п'ятою статті 11, чи
шестимісячний строк подання плану санації, визначений у
частині шостій статті 18 Закону ( 2343-12 ), якщо судом не було
прийнято рішення про залишення заяви без розгляду. Проте не може
бути поновлено встановлений статтею 14 Закону ( 2343-12 ) строк
для подання вимог конкурсними кредиторами, оскільки цей строк є
граничним і поновленню не підлягає.
10. Відповідно до Закону ( 2343-12 ) і статей 4 та 5
ГПК ( 1798-12 ) у провадженні у справах про банкрутство місцеві
господарські суди виносять обов'язкові до виконання на всій
території України ухвали, а також приймають постанови про визнання
боржників банкрутами. Постанови місцевих господарських судів
приймаються іменем України.
Апеляційний і касаційний перегляд ухвал і постанов
господарських судів здійснюється у випадках, коли можливість їх
оскарження прямо передбачена законом ( 2343-12 ).
11. Правом оскарження судових рішень згідно зі статтею 1
Закону ( 2343-12 ) наділені: сторони - кредитор (представник
комітету кредиторів) і боржник (банкрут), - арбітражний керуючий
(розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна
(орган, уповноважений управляти майном боржника), а також у
випадках, передбачених Законом ( 2343-12 ), інші особи, які беруть
участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного
майна України, державний орган з питань банкрутства, представник
органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника,
права яких порушено таким рішенням.
Згідно із Законом України від 17 листопада 2005 р. N 3107-IV
( 3107-15 ) "Про внесення змін до деяких законів України щодо
уповноваженої особи господарського товариства в процедурах
банкрутства", який набрав чинності 13 грудня 2006 р., учасником
справи про банкрутство є також особа, яка уповноважена
акціонерами, учасниками товариства з обмеженою чи додатковою
відповідальністю, що володіють більш як половиною статутного
капіталу товариства.
Слід враховувати, що згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень
цього Закону ( 3107-15 ) його норми не застосовуються до
акціонерних товариств, щодо яких на дату набрання ним чинності
порушено провадження у справі про банкрутство, а також не
набувають прав відповідно до зазначеного Закону ( 3107-15 )
уповноважені особи акціонерів або учасників товариств з обмеженою
чи додатковою відповідальністю, щодо яких на дату набрання
чинності цим Законом ( 3107-15 ) провадження у справі про
банкрутство вже порушено.
12. Юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники
господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у
справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових
рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і
касаційне провадження підлягають припиненню в порядку,
передбаченому статтею 80 ГПК ( 1798-12 ) на підставі статей 91 та
107 ГПК ( 1798-12 ) як такі, що не підлягають вирішенню в
господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без
розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.
13. Законом ( 2343-12 ) виокремлено чотири категорії можливих
кредиторів з різним правовим статусом. Тому судам у провадженні у
справі про банкрутство слід враховувати особливості кожної з таких
категорій у виявленні кредиторів, порядку і черговості задоволення
їх вимог тощо.
Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які
виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та
вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних
кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника
виникли внаслідок правонаступництва та платежу за векселем на
підставі статей 43 та 70 Уніфікованого закону про переказні
векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією
1930 року ( 995_009 ).
Конкурсними кредиторами слід вважати кредиторів, термін
виконання вимог яких до боржника настав до дня порушення справи
про банкрутство боржника.
Поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які
виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Отже, поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін
виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про
банкрутство.
Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати,
аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю
громадян, авторської винагороди - це кредитори, чиї вимоги до
боржника виникли як до, так і після порушення провадження у справі
про банкрутство.
Кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника.
Вимоги цієї категорії задовольняються в межах порушеної справи про
банкрутство, але не можуть бути підставою для порушення такої
справи, оскільки відповідно до частини другої статті 8 Закону
( 2343-12 ) господарський суд відмовляє у прийнятті заяви про
порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів повністю
забезпечені заставою.
14. При визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями
господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання
(абзац сьомий статті 1 Закону) ( 2343-12 ) - це зобов'язання
боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до
цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених
цивільним законодавством України.
До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються
недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до
господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок
заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати
авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками
(учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої
участі.
До складу грошових вимог кредитора зараховується
заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані
послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які
зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми
основного боргу та три проценти річних від простроченої суми,
нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (далі - ЦК).
Розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до
господарського суду заяви про порушення провадження у справі про
банкрутство, якщо інше не встановлено Законом ( 2343-12 ).
15. У заявах кредиторів про порушення справи про банкрутство
за вимогами, що випливають з цивільних зобов'язань, розмір цих
вимог має бути визначено виключно у грошовій формі. Кредитори,
вимоги яких випливають з інших, крім грошових, цивільних
зобов'язань, можуть подавати ці заяви лише у випадках, коли їх
вимоги визначені у грошовому зобов'язанні на підставі отриманих
кредиторами виконавчих документів чи внаслідок зміни способу
виконання за цими документами на підставі статті 33 Закону України
"Про виконавче провадження" ( 606-14 ), а також статті 121 ГПК
( 1798-12 ) чи статті 373 Цивільного процесуального кодексу
України ( 1618-15 ).
16. Вимоги кредиторів щодо виплати заборгованості із
заробітної плати працівникам боржника випливають із трудових
правовідносин сторін. Кредиторами за цим видом вимог є особи, з
якими боржник уклав трудовий договір, а підставою для цих вимог є
порушення працедавцем своїх зобов'язань за трудовим договором щодо
оплати праці. Згідно зі статтею 28 Закону України від 24 березня
1995 р. N 108/95-ВР ( 108/95-ВР ) "Про оплату праці" у разі
банкрутства підприємства зобов'язання перед працівниками такого
підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за
працю (роботу, послуги), виконану в період, що передував
банкрутству, виконуються відповідно до Закону ( 2343-12 ).
Склад та розмір вимог за заробітною платою у справі про
банкрутство мають визначатися відповідно до положень Закону
України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ). Вимоги за заробітною
платою мають бути визначені кредиторами виключно у грошовому
виразі незалежно від форми виплати заробітної плати.
17. Судам необхі
|
|
|
|
|
