Оскарження постанови про порушення кримінальної справи

Підставою для порушення кримінальної справи згідно з частиною другою статті 94 КПК України є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об'єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.

Постанова про порушення кримінальної справи підлягає судовому оскарженню.

Відповідно до положень КПК України розгляд скарг на постанову про порушення кримінальної справи здійснюється виключно в порядку кримінального судочинства.

Підсудність справ даної категорії, яка визначається виходячи з територіального місця знаходження органу або роботи посадової особи, яка порушила кримінальну справу.

Так, відповідно до частини першої статті 236-7 КПК України скарги на постанови про порушення кримінальної справи подаються до місцевого суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову.

Скаргу на постанову про порушення кримінальної справи суд приймає до розгляду протягом усього часу перебування справи у провадженні органу дізнання, слідчого, прокурора до моменту закінчення досудового слідства (ч. 4 ст. 236-7 КПК України). Відповідно до ч. 4 ст. 218 КПК України) моментом закінчення досудового слідства слід вважати складання протоколу про оголошення обвинуваченому про закінчення слідства і пред'явлення йому матеріалів справи.

Скарга на постанову про порушення кримінальної справи, що надійшла до суду після складання протоколу про оголошення обвинуваченому про закінчення слідства і пред'явлення йому матеріалів справи мотивованою постановою судді передається посадовій особі чи органу, в провадженні яких перебуває справа, для розгляду її в порядку, передбаченому ст.ст. 110, 234 та 236 КПК України. Якщо буде встановлено, що скаргу подано не уповноваженою особою, суддя має відмовити у її прийнятті.

Відповідно до чинного процесуального законодавства (ч.2 ст. 98 КПК України), якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, справу має бути порушено щодо цієї особи. Заслугують на увагу роз'яснення пленему Верховного Суду України щодо зазначеної норми. Судам слід мати на увазі, що прийняття рішення про порушення кримінальної справи за фактом учинення злочину чи відносно конкретної особи належить до компетенції осіб, визначених в ст. 98 КПК України. У зв'язку з цим суд не вправі скасувати постанову про порушення кримінальної справи з тих підстав, що справу порушено за фактом вчинення злочину, а не відносно конкретної особи.

Строк розгляду скарги суддею на постанову про порушення кримінальної справи встановлений відподідно до КПК України не пізніше п'яти днів з дня надходження цієї скарги до суду.

Про відкриття провадження за скаргою на постанову про порушення справи суддя протягом доби з дня надходження скарги до суду виносить постанову, копія якої надсилається: 

• особі, яка подала скаргу, 
• її захиснику або законному представнику; 
• органу, який порушив кримінальну справу, або у провадженні якого вона перебуває; 
• прокурору; 
• потерпілому або особі, за заявою якої було порушено кримінальну справу.

Суддя має право відмовити у відкритті провадження за скаргою на постанову про порушення справи, якщо скаргу на цю постанову від тієї ж особи і з тих же підстав раніше було розглянуто судом по суті.

Згідно ч.5 ст. 236-8 КПК України постанова судді про відкриття провадження за скаргою на постанову про порушення кримінальної справи оскарженню не підлягає.

Суд для розгляду справи витребує матеріали на підставі, яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи. У разі неподання без поважних причин у встановлений суддею строк до суду матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, суддя відкладає розгляд скарги. Окрім цього неявка в судове засідання прокурора також є підставою для відкладення розгляду скарги, про що суддя виносить окремі постанови.

Суддя вивчає надані органом дізнання, слідчим або прокурором, у провадженні якого знаходиться справа, матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про її порушення, а в судовому засіданні
досліджує ці матеріали та заслухати пояснення осіб, які з'явилися, а саме: особу, яка подала скаргу, її захисника чи законного представника, потерпілого або особу, за заявою якої було порушено справу, - та думку прокурора щодо правомірності порушення справи. У разі необхідності суддя може заслухати пояснення особи, яка винесла постанову про порушення справи.

Під час розгляду скарги ведеться протокол судового засідання.

За результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушенні кримінальної справи додержані вимоги статей 94, 97 та 98 КПК України, суддя своєю мотивованою постановою залишає
скаргу без задоволення або задовольняє її та скасовує постанову про порушення кримінальної справи. У разі скасування зазначеної постанови суддя не вправі винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Копії постанови судді надсилаються прокурору, органу, який порушив кримінальну справу чи у провадженні якого перебуває справа, для приєднання до матеріалів кримінальної справи, особі,
яка подавала скаргу, її захиснику чи законному представнику, потерпілому та особі, за заявою якої порушено кримінальну справу.

Суд, перевіряючи законність постанови про порушення кримінальної справи, вправі прийняти рішення лише відносно тієї особи, інтересів якої стосується подана скарга.

Якщо у постанові про відкриття провадження було зазначено про зупинення слідчих дій у справі на час розгляду скарги, то в разі залишення скарги без задоволення суддя в постанові має вказати про відновлення слідчих дій.

На постанову судді відповідно до положень статті 236-8 КПК України протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду через суд, який ухвалив постанову, з дотриманням вимог статей 349 та 350 КПК України.